Власне, з такими асоціаціями та знаннями я вперше поїхала в Румунію на відпочинок. Чому туди? Буває в мене таке, підходиш до карти і шукаєш: де море. А море в Румунії є, як не дивно. Хоч і зовсім не розрекламоване. Ну, нам не звикати їхати у нерекламні напрямки, тому, вибравши перше місто на карті, до якого вів автобан, я вирішила забронювати там готель, і все-таки подивитися, яке воно, Чорне море Румунії.
І знаєте, я пошкодувала! Щиро пошкодувала, що ми провели там всього лише 3 дні!
Чудове море, шикарні пляжі, готелі на будь-який смак та гаманець, чисто та сучасно, всі блага цивілізації присутні. Це і комфортабельні автобуси для пересування містом, і просторі номери в готелях, і величезні супермаркети з усім необхідним для задоволення потреб туриста, і всілякі туристичні розваги.
Місто, яке ми обрали для відпочинку – Мамая, розташоване на березі моря. Мені впав у око вузенький перешийок між озером і морем, чомусь здалося, що там має бути дуже гарно. І я не помилилась. Там було дійсно чудово. Таке місто в Румунії не одне. Треба лиш пошукати. Увесь цей перешийок був забудований готелями, які власне і є першою і другою лінією від моря. Дуже близько, не треба до пляжу добиратися невідь-скільки. Деякі з них мали прямий вихід на пляж.
Зупинялися ми в готелі Voila Mamaia. Детальний відгук про готель читайте тут: Для того, щоб потрапити на море, нам всього лиш потрібно було перейти дорогу.
Пляжі в місті Мамая (Румунія) шикарні. Лежаки стоять метрів за 20 від моря, тому діти мають широкий плацдарм для будівництва замків з піску, місце, аби пограти в м”яч, або просто побігати по березі. Перехожі не заважають тобі ні зайти в море, ні вийти з нього. Ніхто не наступає на ноги, як це було в сусідній Болгарії.
Пляжі у Мамаї безкоштовні, лежаки, правда, платні – 2 EUR на день. Але за величезну парасольку над головою і за столик коло лежака, платити не треба. А за сам лежак треба платити лиш в тому випадку, якщо Ви хочете, щоб Вам принесли на нього водонепроникний м”який матрац. Ціни на матраци на різних пляжах різні. Якщо ж ви сидите на пустому лежакові і дивитеся на море, до Вас ніхто і не підійде. Ми не нагліли, і на пусті лежаки не лягали.
Неподалік від моря були ресторанчики, де середній чек за їжу та напої на 4-х разом з напоями, становив 15-20 EUR. Також, крім барів-ресторанів, були магазинчики з холодним пивом, морозивом, фруктами та всім необхідним для гарного відпочинку коло моря.
Також приємним було те, що на нас дивилися як на іноземців. За 3 дні нашого перебування в Румунії ми не почули слов”янської мови, ні польської, ні російської. Бачили лише кілька машин з нерумунськими номерами. Одну – угорську, одну – німецьку, і 2 болгарські.
Румунія мене вразила. Дороги – як дзеркало, де-не-де траплялись латані, але то дуже рідко. Чудові маленькі хатки в селах; височенні гори, широкі ріки – неймовірна краса природи; міста, де цілі вулиці викладені бруківкою, і тротуари і дороги; замки чи не в кожному більш-менш великому місті; дядьки у шапках, вдягнуті так, як одягались люди років 100 тому назад; величезна кількість баранів і коней; і цигани, звичайно, але не такі, як в нас, нещасні, а файно вбрані, але й ті, переважно в селах. Хвіри, запряжені конями зустрічалися і в горах, на серпантинах, і в селах, і у великих містах. Такої кількості возів я не зустрічала більш ніде. Дуже хочеться поїхати ще по замках, на які ми не мали часу в рамках цієї подорожі.
А тепер ліричний відступ про пляжі в Болгарії.
Оскільки Румунія нам зовсім не була відомою, ми вирішили таки не ризикувати, і побувши трохи там, податися в Болгарію, де всі кажуть, такий чудесний відпочинок. Мушу сказати, так, дешевий відпочинок. Дешеві готелі з “all inclusive”, і величезна сфера розваг, орієнтована на те, щоб Ви лишили тут всі свої гроші. А от пляжі… так, вони піщані, вхід у воду прекрасний для дітей. Але! Платні лежаки стоять прямо коло входу у воду буквально за 2 метри, сісти просто на лежак не можна, треба платити. А інакше прийде великий лисий дядько і тебе вижене геть. Лягти поміж лежаками теж не можна. Лежак коштує 4 євро в день. Парасолька теж 4 євро. Хочеш безкоштовно – будь ласка, через 100 метрів лежаків є безкоштовна ділянка 50*50, там хто перший прийшов, той і ліг коло моря, а всі інші топчуться йому по голові.
Збудувати замок з дітьми можна, але не просто, тому що, якщо дітей ще якось обходять, то дорослий, який будує замок разом із дітьми, чомусь ні в кого не викликає співчуття, і на його ноги постійно натикаються перехожі, які цілий день з невідомих нам причин ходять по лінії моря взад-вперед. Цей феномен ми спостерігали всі 6 днів відпочинку на Сонячному Березі. Люди, як гуси, один за одним ходять, то в одну то в іншу сторону по березі моря, без речей, без пива, без нічого. Ціль таких переходів для нас залишилася загадкою, але саме топтання дуже бісило.
А ще не вельми тішило те, що для усіляких водних розваг у морі було відгороджене місце, де туристам плавати було не можна. Там плавали на воді лише водні мотоцикли, банани та інші розважальні прилади для веселого проведення часу в морі. І так виходило, що там де можна купатися, людей, як оселедців у бочці! А поряд, пусте море, де плаває пара мотоциклів.
Це про Болгарію. Також читайте:
Румунія VS Хорватія: відпочинок з дітьми.
То ж моя Вам порада: завжди краще їхати до моря в місця нерозрекламовані. Там туристів набагато менше, а місцеве населення буде зустрічати Вас як дуже дорогого гостя.