Форель у Івана та Наталі

Детальний відгук про відпочинок у садибі

Однією із наших сімейних традицій, ось, доречі, лінк на запис мого вебінару “Сімейні традиції”, є святкування “років дружби”. Вже три роки поспіль, на травневі свята, ми з друзями вибираємося в Карпати. Так, у 2013 році ми вирішили святкувати “15 років дружби” у місті Воловець Закарпатської області. Для проживання ми спочатку обрали садибу  “Форель у Івана та Наталі”, про що пошкодували вже на перший день. Тоді ми почали шукати садибу десь поблизу, аби недалеко було переїжджати, і знайшли садибу “Під плаєм”, куди переїхали та були з того вельми задоволені.

Садибу “Форель у Івана та Наталі” ми знайшли через один із пошукових сайтів. Ціна дійсно відповідала вказаній, і це не могло не тішити, оскільки на 9 травня, майже всі садиби були вже зайняті.

Їхали ми туди автомобілем, і заздалегідь домовлялися з господарями про зустріч. 

Щодо зручного під”їзду, як вказано на сайті – це не зовсім так. Якщо бути точнішим – під”їзд досить високий та геть не зручний. Перш ніж виїхати туди автомобілем, ми добряче розганялися. Якщо ж ви мандруєте громадським транспортом, а далі на своїх двох, то піднятися туди цілком можливо. Проте, якщо у Вас із собою дитячий візок, вас чекає неприємний сюрприз – “грунтова дорога” являє собою шлях вкритий камінням.

Жили ми у триповерховому будинку на 14 місць. Спочатку все було чудово. Місця у хатині достатньо для 14 людей, ми зрозуміли це оскільки нас із дітьми було саме стільки. За таку ціну досить непогані, як нам здавалося, умови: весь будинок у нашому розпорядженні, великий двір, мангал, альтанка і гойдалка. Словом, все, як і вказано на сайті. 

Кімната

Ліжка у всіх кімнатах односпальні. При потребі, можна їх з”єднати. Мушу сказати, ліжка досить зручні, а ковдри теплі. Майже з усіх кімнат відкривається чудовий вид на гори. У будинку тепло і зручно. От тільки чистота трохи кульгала. 

До ванної ніяких особливих претензій не було. Хіба що, двері у ванну, якою користувалися ми, не зачинялися. Це створювало деякі незручності, бо на поверсі ми жили не самі, а туалет знаходився безпосередньо у ванній. 

Балконів у будиночку кілька. Вони цілком безпечні для дітей. З них відкривається чудовий вид на гори. 

Кухня особливо нас не вразила. Досить тісно для такої кількості людей. В наявності є великий холодильник, чайник, набір необхідного посуду, мийка. Наскільки я пам”ятаю, мікрохвильовки там не було. А також було не зовсім чисто. 

Особисто я сауни не бачила, але друзі, які її бачили, казали, що для всіх нас там досить мало місця, та і не зовсім чисто. А особисто мене вразив басейн, який мав би бути до сауни. Дійсно великий, гарний, чистий басейн… з рибою.

Непривітні господарі – найбільший мінус. Ми замовляли цілу садибу (нас було 10 дорослих та 4 дітей) на 3 дні. Поїхали ми звідти швидко, після першої ж ночі. 

Чому? Тому що ми зайняли цілий будинок, а не одну окрему кімнату, і чомусь були впевнені, що нашому відпочинку вже ніхто чужий не завадить. А не так то сталося, як гадалося. Як виявилося, Форельне господарство, приймає гостей до пізньої ночі, незалежно від того, чи живе хтось у будиночку, чи ні. Отже, коли ми поселилися і повиходили на вулицю, почавши приготування до бограчу, (хто був на Закарпатті,  знає про що йде мова), на подвір”я завітала  компанія молодиків, яких ми не запрошували. Ну, уявляєте собі: діти гуляють, дівчата засмагають, хлопці каву попивають, розслабляємося, одним словом. А тут приходять гості, і сідають коло нас їсти форель і пити вино. Хазяїн, тут же, біля нас, розвів вогнище. Господиня послала сина за тарілками, чомусь на нашу кухню. Причому малий забрав саме ті, які ми щойно вимили для себе.  Першу навалу непроханих гостей ми витримали. Але, і правда, не були готові до того, що це продовжуватиметься протягом цілого дня. Коли ми спитали господаря, чи довго такі оглядини продовжуватимуться, він відповів, що це його заробіток, і його особливо не цікавить кількість присутніх у садибі. Мовляв, місця всім вистачить. Навіть о 22,30 вечора, коли діти вже спали, а ми намагалися не шуміти, прийшло чоловік 12 оглядати господарство. Особливо тихо вони себе не вели. Це і стало останньою краплею. Ми твердо вирішили покинути це місце якомога скоріше. Ще більше ми зраділи своєму рішенню зранку. Ми чемно попередили господиню про свій від”їзд і запропонували одразу розрахуватися, на що почули незабутню репліку: – “Ну і слава Богу, а то сьогодні до нас приїздить група туристів, 100 чоловік”. Мовляв, і не знали як то позбутися Вас, таких вимогливих гостей із двору. І смішно, і сумно.  

Також, для туристів, які, так як і ми, збираються варити бограч, попереджу: місця для цього на подвір”ї садиби немає. Ми всі разом шмигали через дірку в заборі на гору, де і варили, і відпочивали, ховаючись від туристів, які їли-пили на подвір”ї, замість нас. 

А ще нам здалося, що постіль до нашого проїзду ніхто не міняв. Можливо, я так вирішила через чуже волосся, знайдене мною на простирадлі. Але таке спостереження зробила не тільки я…

Чистотою увесь будинок не здивував. Щоправда, у хазяїв на той момент було шестимісячне немовля, а діти, як відомо забирають увесь вільний час, тому напевно, господарі не мали достатньо часу для прибирання. Всі ми люди, і все розуміємо, але факт лишається фактом. Коли прийдеться наступний раз обирати місце для відпочинку, туди ми не повернемося однозначно.

Від недавнього часу я почала звертати увагу на безпеку пересування у помешканні. 

Оскільки ми з дитиною (віком 1 рік) жили на другому поверсі тому нам було помітно, що сходи і місце біля них на поверсі  були абсолютно небезпечними для малих дітей. Нічим не захищена велика діра, з якої можна легко випасти на сходи і скрутити собі щось, зовсім не сподобалася мені, як матері.

Також, кілька басейнів з рибою на подвір”ї, були нічим не обгороджені, і моя, дитина, яка ще на той час ще не ходила, але повзала вже дуже швидко, ледве не звалилася туди. 

Отже, жити у будинку коло форельного господарства не рекомендую. 

Тихо, коли ніхто не приходить рибалити чи їсти форель,  недорого. Гарне, затишне місце для відпочинку дорослих. Гарна бесідка та зручна гойдалка. 

Власне форельне господарство, це річ дійсно унікальна. Честь і хвала хазяїну, який знайшов себе у такій цікавій справі. Смачна форель. Сюди дійсно варто приїхати і скуштувати цієї файної рибки.

Якщо Вам раптом знадобиться допомога у виборі місця відпочинку, звертайтеся до мене. Я з радістю допоможу Вам!

Мандруйте, відкривайте для себе Карпати! Адже ми живемо так близько до їх унікальної краси!

Ваша К.