Кума питає: – “Ти любиш баклажани?”
“Та ні”, – кажу, – “вони такі гидотні”.
Німий погляд, типу – “Ти, що? З дуба та на кактус?”
– “А що? Хіба ні?”.
– “А от зараз ми спробуємо, і ти скажеш, подобаються тобі баклажани, чи ні”.
І справді, не знаю, з чого я взяла, що баклажани гидотні…
Варто було б почати з того, що я вважаю грецьку музику найгарнішою в світі. Вона мелодійна, грайлива, бере за душу і заставляє рухатися в такт, у єдиному пориві. Від неї хочеться плакати і сміятися водночас, вона підіймає настрій і ти починаєш вірити, що от-от полетиш!
Так от Грецька таверна зустріла нас саме такою музикою! Далі можна було не гадати, ясно, що під таку музику можна приготувати лише щось фантастично смачне!
Нам якось пощастило побувати в Греції, і що Ви думаєте ми там їли? Так отож. В кожній кнайпі ми шукали щось більш-менш схоже на нашу їжу, бо просто боялися куштувати щось нове. Єдине, на що ми наважилися – був гірос, і то лиш тому, що назва була знайома. От якби то наперед знати, що тебе чекає. Але ж не передбачиш! Як казав герой фільму “Достучаться до небес” – “Бояться глупо!”. І це правда. Маючи таку нагоду, ми втратили так багато… Не повторяйте наших помилок.
Так от, про баклажани: ті, що подавалися у “Грузинській таверні” були чудовими на смак! Фаршировані горіховою начинкою, прикрашені зернами граната, я лиш пошкодувала, що їх на тарілці лише 4 штуки.
Смачними були також намазки на основі фети: дзадзикі, тірокафтері, і ще якась, назву якої важко згадати. Тюфтельки, томлені у томатному соусі просто танули в роті. Салат із овочів, запечених на мангалі, від однієї назви стало солодко в роті, а смак перевершив усі сподівання.
Александрі найбільше сподобалася вітрина з морепродуктами, що розташована прямо при вході в ресторан. Там, у купі льоду викладені дари моря, що є такою рідкістю, а у нас, на Закарпатті, так і не знайдеш. Тут тобі і мідії, і кальмари, і восьминоги, і риби усілякої повно, і креветки дикі, і вся ця краса прикрашена яскравими лимонами. Звичайно, вона прилипла до тієї вітрини, і називала, все, що знала, по кілька разів.
Ще у таверні є дитяча кімната з іграшками та великим телевізором. Зазвичай там з дітьми займається аніматор, але на час нашого перебування аніматор захворіла, тому діти займали себе самі. Кімната розташована так, що якщо дитина звідти і вийде, то мимо не пробіжить, дорослі її обов”язково побачать.
Мені найбільше сподобалася атмосфера – легка, невимушена. Таке враження, що всі тобі раді, і давно чекали твого приходу. Офіціанти літали навколо і були дуже уважними.
Оливки та вино теж були неперевершеними. Із задоволенням рекомендую Вам відвідати Грецьку таверну на Русанівці. Там Вас зустрінуть, як старих добрих друзів. Для нових смакових вражень – це саме те, що треба!
Щиро вдячна своїй кумі за таке чудове, нове для мене враження.
“Грецькій таверні” бажаю розквіту, розвитку, прибутку, і багатих Вам клієнтів. Щиро вдячна Вам за вашу працю!
Увага питання: чи є заклад, куди б Ви із задоволенням повернулися б, хоч сьогодні, і яку страву з цього закладу ви б порекомендували?
Приєднуйтеся до мого марафону 35+ днів до літа – 35+ нових вражень. Марафон безкоштовний, але виграти можна цінні, навіть унікальні призи, таких ні в одному магазині не купиш! Деталі тут. Поділіться цією статтею у соціальних мережах, нехай збудеться моя мрія стати популярним блогером!